ВЕСНОЮ ПРОБУЖДЕННАЯ
ГРУСТИТ, ЖЕЛАЯ В ПРОШЛОЕ
ОТ РОДИНЫ ОТОРВАНА
ДУША МОЯ НЕ СЛОЖНАЯ
И ТАК НЕ МНОГО НАДО ЕЙ
УВИДЕТЬ НАД РОССИЕЮ
ОЧЕРЧЕНОЕ РАДУГОЙ
РОДНОЕ НЕБО СИНЕЕ
ДЕРЕВНИ ТИШЬ ЗВЕНЯЩУЮ
СВИРЕЛЬ СВЕРЧКА ЗА ПЕЧКОЮ
ТРОПИНКУ, УВОДЯЩУЮ
В ГУСТОЙ ТУМАН НАД РЕЧКОЮ
ГДЕ ОТДОХНЕТ ВЛЮБЛЕННАЯ
В СВОЕ РОДНОЕ ПРОШЛОЕ
ОТ РОДИНЫ ОТОРВАНА
ДУША МОЯ НЕ СЛОЖНАЯ
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
